Украина туреччина: Нові правила в’їзду до Туреччини

Содержание

Україна й Туреччина мають спільну точку зору щодо співпраці у сфері безпеки і оборони – Президент

У Стамбулі у присутності Президента України Володимира Зеленського, який перебуває у Туреччині з робочим візитом, та Президента Турецької Республіки Реджепа Таїпа Ердогана підписано низку двосторонніх документів.

Міністр оборони України Андрій Таран та голова Державного агентства з питань оборонної промисловості Турецької Республіки Ісмаїл Демір підписали Меморандум про наміри між Міністерством оборони України та Державним агентством з питань оборонної промисловості Турецької Республіки про проекти в галузі оборонно-промислових проектів. Меморандум відзначає прагнення України й Туреччини розвивати свої оборонно-промислові програми та зміцнювати оборонні спроможності, а також встановити взаємовигідну довгострокову співпрацю на основі взаємоповаги та врахування інтересів один одного. У документі окреслюються наміри сторін започаткувати й імплементувати спільні проекти з будівництва бойових кораблів, БПЛА та всіх видів турбінних двигунів.

Також Міністр оборони України Андрій Таран та міністр національної оборони Турецької Республіки Хулусі Акар підписали Рамкову військову угоду між Кабінетом Міністрів України та урядом Турецької Республіки. Угода укладається з метою створення правових засад для розширення та поглиблення чинного українсько-турецького співробітництва у сфері оборони, а також визначає порядок такої співпраці. Документ, зокрема, визначає напрями співпраці, принципи співробітництва, режим безпеки класифікованої інформації, порядок обміну розвідувальною інформацією, правове регулювання діяльності фахівців, відряджених кожною зі сторін, відшкодування можливих збитків, порядок вирішення спорів тощо.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко та міністр національної оборони Турецької Республіки Хулусі Акар підписали Протокол Дванадцятого засідання Міжурядової українсько-турецької комісії з торговельно-економічного співробітництва. Протокол фіксує досягнуті урядовими експертами домовленості, плани та завдання у сферах торгівлі, інвестицій, енергетики, транспорту та інфраструктури, а також у сфері митної політики.

«Ми маємо спільну точку зору і щодо подальшої співпраці у сфері безпеки та оборони, зокрема безпеки на Чорному морі та реалізації євроатлантичного курсу України», – сказав Президент України після підписання двосторонніх документів.

Глава держави наголосив, що підписання Рамкової військової угоди між урядами України й Туреччини та Меморандуму між міністерствами оборони двох країн відкриває нові можливості для військового та військово-технічного співробітництва.

«Саме співпраця у сфері оборонної промисловості є визначальною для розвитку нашого стратегічного партнерства, і я дуже радий, що сьогодні ми зробили його ще міцнішим», – сказав Володимир Зеленський.

Україна і Туреччина уклали низку угод про військову співпрацю | Новини - актуальні повідомлення про події в світі | DW

Представники урядів України і Туреччини підписали низку угод, які допоможуть двом країнам поглибити співробітництво у військовій сфері. Про це в п'ятницю, 16 жовтня, після зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом на спільній пресконференції заявив його український колега Володимир Зеленський.

"Сьогодні підписано рамкову військову угоду між урядами України і Туреччини і меморандум між нашими міністерствами оборони. Це відкриває нам можливості для військового і військово-технічного співробітництва", - заявив Зеленський, цитує агентство "Українські новини".

Читайте також: Київ протестує проти зустрічі Ердогана з "депутатами Криму" у складі делегації РФ

Зеленський хоче заробляти на дронах

Рамкову угоду між урядами двох країн підписали міністр оборони України Андрій Таран і міністр національної оборони Туреччини Хулусі Акар. Також Таран підписав Меморандум про наміри між українським оборонним відомством та Державним агентством з питань оборонної промисловості Турецької Республіки із його головою Ісмаїлом Деміром. Цей документ містить намір здійснити проєкти з будівництва бойових кораблів, безпілотників та турбінних двигунів, йдеться у повідомленні пресслужби Офісу президента України.

Під час спілкування з турецьким інформаційним агентством Demiroren Зеленський розповів, що, на його думку, Україна і Туреччина могли б спільно багато заробити у сфері літакобудування та виробництва безпілотних літальних апаратів. Він не виключив створення спільного підприємства з цією метою. "Туреччина демонструє серйозні успіхи в цьому напрямі, і ми купуємо цю продукцію. Україна, у свою чергу, виробляє двигуни для безпілотників. Тому запуск спільного підприємства - природний крок", - пояснив Зеленський, цитує агентство "Інтерфакс-Україна".

Читайте також: Зеленський та Ердоган домовилися про розширення економічної співпраці

Ердоган підтримує Кримську платформу Зеленського

Своєю чергою Ердоган згадав, що, окрім сфери безпеки, Туреччина і Україна домовилися співпрацювати щодо екстрадиції злочинців та боротьби з терористичними організаціями.

Окремо турецький президент згадав про підтримку України у питанні анексованого Росією Криму. За його словами, Туреччина ніколи не визнає анексії півострова, а також готова й далі підтримувати кримських татар, що зазнають репресій від російської влади Криму. "Зараз триває робота з реалізації проектів будівництва житла для наших братів кримських татар і будівництва в Києві мечеті", - зазначив він.

Також у спільній заяві двох президентів Туреччина привітала співробітництво у рамках Кримської платформи, яка була ініційована Україною. Зеленський і Ердоган домовилися й далі координувати зусилля для захисту прав людини у анексованому Криму, а також для звільнення усіх незаконно ув'язнених українців.

T.C. Dışişleri Bakanlığı Посольство Республіки Туреччина в Україні

Понеділок - П'ятниця

09:00 - 13:00 / 14:00 - 18:00

Свята
2021
01.01.2020 01.01.2020 New Year
06.01.2020 06.01.2020
07. 01.2020 07.01.2020 Christmas
09.03.2020 09.03.2020 International Women's Day
20.04.2020 20.04.2020 Easter
01.05.2020 01.05.2020 International Labour Solidarity Day
11.05.2020 11.05.2020 Victory Day
08. 06.2020 08.06.2020 Trinity
29.06.2020
29.06.2020
Constitution Day
31.07.2020 31.07.2020 Eid al-Adha
24.08.2020 24.08.2020 Independence Day
14.10.2020 14.10.2020 Defender of Ukraine Day
25. 12.2020 25.12.2020 Christmas

UITT - туристична виставка «Україна

Компанія Стенд Країна
ALBASOL TOUR  R1-5 Албанія
ALER TRAVEL АЛБАНІЯ R1-5 Албанія
ARMAS ГОТЕЛЬ G2-1 Туреччина
BamBarBia.TV G4-1 Україна
BE LIVE HOTELS C3-5 Іспанія
BELPINAR CLUB HOTEL F2-3 Туреччина
BLUE DIAMOND RESORTS C3-5 Домініканська Республіка
BON TOUR - BG D1-1 Болгарія
BUDVANSKA RIVIJERA AD, готельна група 
C4-5
Чорногорія 
CLUB MED УКРАЇНА C3-5 Домініканська Республіка
CORNELIA HOTELS. GOLF.SPA E4-5 Туреччина
GÜRAL PREMIER HOTELS & RESORTS F2-1 Туреччина
IBEROSTAR HOTELS & RESORTS C3-5 Іспанія
INTOURS  ALBANIA  R1-5 Албанія
KAMCHIA SOK D1-1 Болгарія
KELIONIŲ LAIKAS / TRAVEL TIME M1-6  Литва 
MONTENEGRO STARS, готельна група  C4-5 Чорногорія 
PEGAS TOURISTIK E4-1 Туреччина 
RIKI-A-TRAVEL & TOURISM AGENCY D1-1 Болгарія
RIXOS HOTEL C1-1 Єгипет
RUTA RESORT & EVENT HOTEL  M1-9 Україна
SHANLAND R2-8 Грузія
SKOGUR - home & resort M1-2 Україна
TALAS M - DMC C4-5 Чорногорія 
TRAVELLINE. UA A3-3 Україна
TUI UKRAINE E3-1 Україна
TURAL MANAGEMENT  D1-1 Болгарія
TÜRSAB – АСОЦІАЦІЯ ТУРЕЦЬКИХ ТУРИСТИЧНИХ АГЕНТСТВ F1-1 Туреччина
UNIVERSUM CLINIC - ПЦР тестування для виїзду за кордон G4-3 Україна
WORLD TRAVEL, журнал  M2-6 Україна
АЙТІ-ТУР Система пошуку та бронювання турів R1-6  Україна
АКВАПАРК ЗАТОКА ГОТЕЛЬ A4-7 Україна
АЛБАНІЯ, НАЦІОНАЛЬНЕ ТУРИСТИЧНЕ АГЕНТСТВО  R1-5 Албанія
АРГЕНТИНСЬКА РЕСПУБЛІКА, ПОСОЛЬСТВО В УКРАЇНІ R2-7 Аргентинська Республіка 
БАР,ТУРИСТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ  C4-5 Чорногорія 
БЕРДЯНСЬКА МІСЬКА РАДА, Виконавчий комітет  B3-5 Україна
БОЛГАРІЯ, МІНІСТЕРСТВО ТУРИЗМУ D1-1 Болгарія
БУДВА ТУРИСТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ C4-5 Чорногорія 
БУЗЬКИЙ ГАРД, Національний природний парк  M1-5 Україна
ВІЛЛА ВІКТОРІЯ, готель  A2-3 Україна
ВІННИЦЬКА МІСЬКА РАДА, Департамент маркетингу міста та туризму B4-5 Україна
ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ B4-5 Україна
ВІТІАНА M2-1 Україна
ДЗЕРКАЛО СВІТУ, видавництво, УКРАЇНСЬКИЙ ТУРИЗМ, журнал M2-2 Україна
ДОМІНІКАНСЬКА РЕСПУБЛІКА, Міністерство туризму в Росії  C3-5 Домініканська Республіка
ДОНЕЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ  B3-3 Україна
ЕДУКЕТ  R2-6 Україна
ЕКВАТОР, туристична база  A2-3 Україна
ЕЛІТА-ТУР  R2-4 Україна
ЄГИПЕТ, УПРАВЛІННЯ З ПРОСУВАННЯ ТУРИЗМУ C1-1 Єгипет
ЄГИПЕТСЬКА ГОТЕЛЬНА АСОЦІАЦІЯ C1-1 Єгипет
ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ, Департамент культури, молоді та спорту A4-1 Україна
ЗАГРЕБ, ТУРИСТИЧНА РАДА  R1-3 Хорватія
ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ, Запорізький обласний інформаційно-туристичний центр А4-3 Україна
ІНГО, СТРАХОВА КОМПАНІЯ  M1-8 Україна
КАТАЛОНІЯ, ТУРИСТИЧНЕ УПРАВЛІННЯ R1-1 Іспанія
КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ, Департамент культури та туризму  C3-1 Україна
КОБЛІВСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА  C4-1 Україна
КОРАЛ ТРЕВЕЛ D4-1 Україна
КОСТА-ДОРАДА R1-1 Іспанія
КРАКІВ C2-5 Польща
КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА, Виконавчий  комітет B3-7  Україна
ЛАЙКАМОБАЙЛ УКРАЇНА M1-7 Україна
ЛОДЗЬКА ТУРИСТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ C2-5 Польща
ЛУГАНСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ, Управління культури, національностей, релігій та туризму C2-3 Україна
МЕРКУРІЙ, транспортна компанія. Автобуси на замовлення M1-5 Україна
МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА, Виконавчий комітет  C4-1 Україна
МІР ТУРІЗМА, журнал G1-1 Україна
МИРГОРОДСЬКА МІСЬКА РАДА, Виконавчий комітет  B3-5  Україна
МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ, туристичний журнал E4-7 Україна
НАЦІОНАЛЬНА ТУРИСТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНИ  B3-1 Україна
НИЖНЬОСІЛЕЗЬКА ТУРИСТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ C2-5 Польща
ОДЕСЬКА МІСЬКА РАДА, Департамент культури та туризму M1-1 Україна
ОЛЕШКІВСЬКІ ПІСКИ, Національний природний парк  M1-5 Україна
ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ, Департамент культури та туризму  B4-1 Україна
ПОЛЬСЬКА ТУРИСТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ  C2-5 Польща 
СВІТАНОК 2, пансіонат A2-5 Україна
СКАДОВСЬКА МІСЬКА РАДА, Туристичний Інформаційний Центр Скадовськ A2-1 Україна
СУМСЬКА МІСЬКА РАДА, АГЕНЦІЯ ПРОМОЦІЇ «СУМИ», Комунальна установа A3-7 Україна
ТУРЕЧЧИНА, АГЕНТСТВО ПРОМОЦІЇ ТА РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ  E1-1 Туреччина
ТУРЕЧЧИНА, МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ  E1-1 Туреччина
ТУРС УКРАЇНА R1-2 Україна
УКРАЇНСЬКА ТУРИСТИЧНА ГАЗЕТА M2-4 Україна
УКРПРОФТУР M1-3 Україна
ФЕЄРІЯ МАНДРІВ, туристичний оператор R2-1 Україна
ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ, Департамент культури та туризму, Обласний комунальний заклад «Харківський організаційно-методичний центр туризму» B4-3 Україна
ХМІЛЬНИЦЬКА МІСЬКА РАДА, Виконавчий комітет  B3-5 Україна
ЦЕНТР КРУЇЗІВ ОДЕСИ  R2-5 Україна
ЧОРНОБИЛЬ ЕКСКЛЮЗИВ ТУРС F3-3 Україна
ЧОРНОГОРІЯ, НАЦІОНАЛЬНА ТУРИСТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ  C4-5 Чорногорія 

Угода про зону вільної торгівлі Україна – Туреччина: в чому труднощі підписання і які перспективи (ВІДЕО)

02 Липня / 2021

Джерело: Телеканал "Дом"

Україна і Туреччина — за крок від укладання Угоди про зону вільної торгівлі. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. За його словами, цей крок найскладніший, адже залишилося узгодити торгові позиції, важливі для обох країн. Якщо країни, нарешті, підпишуть цей документ, то подвоїти товарообіг між Україною і Туреччиною — реальна перспектива. Про це в ексклюзивному інтерв'ю телеканалу "Дом" розповів надзвичайний і повноважний посол Турецької Республіки в Україні Ягмур Ахмет Гульдере.

Перемовини щодо ухвалення цього документа тривають вже 10 років.

"Щороку ми говоримо: "Угода буде ухвалена цьогоріч ". Але я думаю, що це той рік. Я бачив, як наші президенти ясні в цьому питанні. Зараз наш товарообіг коливається між 4 і 5 млрд дол. на рік. Коли ми фіналізуємо підписання Угоди про зону вільної торгівлі, цей показник легко можна збільшити до 10 млрд дол. і забезпечити його подальше зростання", — сказав посол.

Процес перемовин значно активізувався із початком президентства Володимира Зеленського. Процес підготовки остаточного тексту Угоди вже майже завершений. Під час останньої зустрічі президентів Туреччини і України в квітні цього року Зеленський зазначив, що залишилося узгодити кілька моментів.

"Ми всі прекрасно розуміємо, що це дуже відповідальний крок, і він має бути зроблений у відповідності з національними інтересами кожної зі сторін. Тому ми домовились з паном президентом Ердоганом про те, що відповідні установи наших країн проведуть дуже предметний аудит усіх спірних моментів та знайдуть взаємний компроміс, який відкриє шлях до підписання цього важливого документа", — заявляв глава української держави.

Чутливі моменти в підготовці Угоди стосуються таких секторів економіки, які сильні в обох країнах. Адже кожна сторона хоче захистити своїх виробників.

"Сектори, в яких Україна супер сильна, — сільське господарство, сталь. Є сектори, в яких Туреччина супер сильна, і українські виробники відчувають себе вразливими. Але я тут хочу зазначити: ідея Угоди не в тому, щоб сказати: "Ти будеш їсти ту частину торта, а я цю". Вона в тому, щоб зробити цей торт більше", — пояснив Ягмур Ахмет Гульдере.

Однак економічне партнерство не обмежується лише торгівлею. Турецькі інвестори активно вкладають гроші в проєкти на території України.

"Після Євромайдану 2014 року Туреччина стала однією з топ-3 іноземних інвесторів в Україні. А коли ми вже подивилися під час пандемії 2020 року, Туреччина є найбільшим інвестором в Україні. Турецькі компанії інвестували понад 400 млн дол. тільки у 2020 році", — каже глава правління Міжнародної асоціації бізнесменів України та Туреччини Бурак Пехліван.

Зараз в Україні працює понад 700 турецьких компаній. Найбільше проєктів стосуються будівництва та зеленої енергетики. Іноземні підприємці кажуть, що умови для ведення бізнесу в Україні щороку поліпшуються.

"Багато структурних реформ вже реалізували. Тенденції української економіки, її трансформація — це позитивно. Я можу сказати як людина, бізнесмен, який робить бізнес тут від 2004 року, що щороку екосистема для бізнесу в Україні стає краще і краще", — зазначив Бурак Пехліван.

Своєю чергою, українці навіть в пандемію COVID-19 підтримують розвиток локомотива турецької економіки — туристичної галузі.

"Минулоріч кількість туристів, які приїхали до Туреччини, значно впала, як і в інших туристичних країнах. Було близько 16 млн туристів з-за кордону. З них мільйон — з України. Коли ми відкрили кордони для українців в липні 2020 року, був період, коли більшість іноземних туристів в Туреччині були українцями. Я думаю, в минулому році наше туристичне співробітництво було чимось більшим, ніж просто туристична співпраця. Це був символічний рік для нас", — повідомив посол Туреччини.

2021 року на українських туристів знову чекають на турецьких курортах. Очікують, що цього року їх буде вже півтора-два мільйони.

Читайте також: Підсумки 2 липня: ринок землі, загострення на Донбасі і поширення COVID-штаму "дельта" (ВІДЕО)

«Це відчутно для Росії». Про кримський вимір українсько-турецьких відносин

Туреччина не визнає анексії Криму Росією та підтримує ініціативу України зі створення «Кримської платформи», ‒ про це повідомив президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган під час візиту до Стамбула президента України Володимира Зеленського. Лідери також домовилися продовжувати стратегічне партнерство, зокрема у сфері оборони.

Окрім того, Туреччина має намір надати підтримку в будівництві житла для кримських татар ‒ вимушених переселенців. Зеленський зі свого боку зазначив, що в України та Туреччини спільне бачення загроз безпеки в Чорноморському регіоні та шляхів реагування на них. При цьому Реджеп Ердоган запевнив, що співпраця України й Туреччини в оборонній промисловості «в жодному разі не є ініціативою, спрямованою проти третіх країн». Про кримський вимір українсько-турецьких відносин йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Народний депутат України, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв розповів Крим.Реалії, що питання про квартири для кримських татар на материковій Україні, незважаючи на домовленості на найвищому рівні, гальмується вже багато років.

‒ Ми почали вести переговори ще у чотирнадцятому році, по свіжих слідах ‒ відразу, коли перші тисячі людей виїхали з Криму на материкову частину України. Тоді йшлося про тисячі квартир, були переговори з турецьким прем'єр-міністром, але у того боку була умова така: ви надаєте нам землю, де ви вважаєте правильним, а ми забезпечуємо будівництво цього житла. Загалом, весь цей час ми займаємося питанням землі ‒ ніяк її нам не виділяють. Торік у лютому було спільне засідання стратегічної ради, йшлося про 500 квартир, причому саме в Херсоні ‒ це з ініціативи нашого президента Зеленського. Потім у нас була окрема зустріч з Ердоганом, він сказав: мовляв, якщо будуть ці 500 квартир у Херсоні, окрім обіцяної тисячі, то Туреччина не проти ‒ хоч п'ять тисяч будуйте. Однак виявилося, що це в межах обіцяних тисячі квартир.

Мустафа Джемілєв

Мустафа Джемілєв зазначає, що в Херсоні живе дуже мало кримських татар, а вимушені переселенці зосереджені переважно в Києві, Львові, Харкові та Одесі.

‒ Тому ми попросили змінити географію, і торік 16 жовтня президент сказав, що треба було враховувати думку самих кримських татар, для яких створюється ця програма. Однак адміністрація наполягла на своєму, і тоді президент сказав, що додає ще 500 до цих, але щоб квартири були збудовані там, де вважають правильним самі кримські татари. Йдеться, в першу чергу, про Київ, де сконцентрована найбільша кількість наших співвітчизників ‒ і знову-таки питання впирається в землю. Ми днями зустрічалися з мером Віталієм Кличком, начебто він дав розпорядження шукати цю землю. У підсумку виходить, що упродовж 7 років ми не можемо знайти ділянки. Щодо приєднання Туреччини до «Кримської платформи» ‒ це дуже важливо, звичайно. Туреччина має найчисленнішу в Європі армію ‒ близько 400 тисяч осіб і, можна сказати, є лідером Чорноморського басейну.

Мустафа Джемілєв також вважає, що Туреччина могла б використовувати свій вплив в ісламському світі, щоб залучити до «Кримської платформи» якомога більше країн, які нині дотримуються нейтралітету. За словами лідера кримськотатарського народу, Реджеп Ердоган пообіцяв допомогу й у цьому дипломатичному аспекті.

Українська політолог-міжнародник Євгенія Габер переконана, що відносини між Києвом і Анкарою дійсно поглиблюються, і не тільки на папері.

Туреччина стала вкрай важливим партнером для України саме у сфері безпеки після 2014 року

‒ Мені здається, що можна говорити про активізацію і, більше того, про зміну основного вектора співпраці між Україною й Туреччиною. Незважаючи на те що стратегічне партнерство у нас діє з 2011 року, багато в чому ці відносини упродовж тривалого часу залишалися швидше торгово-економічними, культурними, гуманітарними. Туреччина стала вкрай важливим партнером для України саме у сфері безпеки після 2014 року, після початку агресії Росії та незаконної анексії й окупації Кримського півострова. У регіоні це, безумовно, основний для нас партнер, і це реальна противага присутності, зокрема і військової, Російської Федерації. Для Туреччини Україна теж стає набагато важливішим партнером і союзником: ми не токсичний партнер, з нами в Анкари практично немає серйозних політичних чи військово-політичних проблем.

При цьому Євгенія Габер визнає, що Туреччина на тлі заяв на підтримку територіальної цілісності України не поспішає згортати партнерство з Росією.

‒ Річ у тім, що Анкара працює не на два фронти ‒ російський і український ‒ вона працює на турецький фронт і правильно робить, тому що прагматизм ‒ це основа будь-якої здорової зовнішньої політики. Туреччина точно так само співпрацює із Саудівською Аравією і Катаром, з Індією та Пакистаном ‒ словом, намагається підтримувати відносини з країнами, які перебувають з різних боків барикад у різних конфліктах. Ну і, безумовно, говорячи про Росію та Україну, ми не можемо скидати з рахунків важливість і значущість Росії для Туреччини у багатьох напрямках ‒ енергетичному, економічному, туристичному. З огляду на дії Росії в Сирії, в Лівії, в інших регіональних конфліктах Анкара не може дозволити собі не співпрацювати з Москвою. Але тут я б не говорила про якусь дружбу та глибинне стратегічне партнерство з довірчими відносинами.

Зі свого боку російський політолог-сходознавець, оглядач агентства «Росбалт» Михайло Магід впевнений, що в Кремлі зі стурбованістю спостерігають за співпрацею Туреччини та України в оборонній промисловості та сфері безпеки.

Україна не тільки отримує «Байрактара» – вона спільно з Туреччиною будує новий безпілотник під назвою «Акинджи»

‒ Звичайно, Росія не може не звертати уваги на ці факти, тим більше що Україна отримує турецькі бойові безпілотники «Байрактар». Вони дуже ефективно зарекомендували себе практично в усіх війнах, які вели союзники Туреччини проти союзників Росії ‒ і в Лівії, і в Сирії, і під час нещодавнього конфлікту в Нагірному Карабасі. Там турецькі безпілотники використовувалися на стороні Азербайджану й зіграли важливу роль у перемозі над проросійською Вірменією. Зараз Україна не тільки отримує «Байрактари» ‒ вона спільно з Туреччиною будує новий безпілотник під назвою «Акинджи», і це, звичайно, для Росії чутлива тема. Загалом російсько-турецькі відносини містять у собі і партнерство, і суперництво. В останні роки Росія дуже активно говорить, що вона «встає з колін» і розширює свої зовнішньополітичні інтереси ‒ але дуже схожа ситуація і в Туреччині.

Безпілотник Bayraktar TB2 під час польотних випробувань

Михайло Магід вказує на те, що інтереси Росії й Туреччини в плані зовнішньої експансії стикаються у низці регіонів, включаючи Лівію, Сирію та Південний Кавказ.

‒ Водночас товарообіг Туреччини й Росії торік склав близько 20 мільярдів доларів ‒ а товарообіг України й Туреччини ‒ це тільки близько чотирьох мільярдів доларів. Причому Росія бере участь у найбільших інфраструктурних проєктах, пов'язаних з Туреччиною ‒ це і газогін «Турецький потік», і будівництво атомної станції, й постачання сучасної ракетної техніки. Економічне партнерство з Росією значною мірою пом'якшує зовнішньополітичні суперечності між двома країнами, але вони в низці випадків перебувають у досить конфліктних відносинах. У Сирії раз у раз виникає загроза прямого зіткнення Росії й Туреччини. На мій погляд, це досить небезпечна ситуація. Зараз усе залежить від того, яку позицію займе Вашингтон щодо Туреччини.

Політолог-міжнародник із Туреччини Орхан Гафарли вважає, що в Анкарі сприймають мілітаризацію Криму Росією як загрозу, на яку треба неодмінно реагувати.

Туреччина виступає проти російської мілітаризації півострова і, щоб збалансувати цю ситуацію, розвиває стратегічні відносини з чорноморськими країнами

‒ Інтереси України й Туреччини в Чорноморському басейні в питаннях безпеки збігаються, тому що обидві країни не зацікавлені в зростанні напруженості й мілітаризації в Чорному морі. У Туреччини та України схожі геополітичні підходи в цьому питанні, так само як і в питанні Криму. Туреччина виступає проти російської мілітаризації півострова і, щоб збалансувати цю ситуацію, розвиває стратегічні відносини з чорноморськими країнами ‒ не лише з Україною, а й з Румунією та Болгарією ‒ і все одно це не допомагає. Я думаю, що в найближчому майбутньому доведеться ще більше розвивати таке військове співробітництво в регіоні для балансування сил у Чорному морі. Загалом Туреччина зацікавлена в добросусідських відносинах із Росією, хоча це і складно, з огляду на членство Туреччини в НАТО.

Орхан Гафарли підкреслює, що Анкара не налаштована змінювати свою позицію щодо територіальної цілісності України та кримського питання на догоду Москві.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Мілітаризація Криму

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.

У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.

У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.

Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».

У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.

Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.

​Де Туреччина може використовувати закуплені в Україні ЗРК С-125

Про це зазначає автор матеріалу, присвяченого вйськово-технічному співробітництву України та Туреччини, що оприлюднений на сайті Jamestown Foundation’s.

Зокрема, на думку автора, закупівля Туреччиною в Україні модернізованих ЗРК С-125 "Печора", є " цікавою угодою зі зброєю", зокрема і через те, що "українська програма модернізації збільшила дальність радянської спадщини С-125 у 25 кілометрів проти маневруючих цілей приблизно до 40 кілометрів.

Читайте також: Як Туреччина з допомогою України створює зброю майбутнього
ДК "Укрспецекспорт" у грудні 2019 року експортувала до Туреччини першу партію товарів військового призначення в рамках виконання контракту на постачання двох ЗРК С-125М1 "Печора-M1" загальною сумою 30 мільйонів доларів

На думку автора, турецькі військові можуть застосувати модернізований українцями С-125 двома способами. По-перше, Туреччина може здійснити передове розгортання цих ЗРК для підтримки своїх експедиційних контингентів. І Лівія може бути найбільш вірогідним напрямком такого розгортання.

Зокрема на підтвердження цього автор наводить приклад з атакою, що була здійснена у липні 2020 року на авіаційну базу Аль-Ватія (Al-Watiya Air Base) в ході якої було виведено з ладу частину розгорнутих тут турецьких засобів ППО. Раніше на цій базі Туреччина розгорнула системи протиповітряної оборони – зенітно-ракетні комплекси MIM-23 Hawk та самохідні зенітні установки ACV-30 Korkut SPAAG наряду з засобами радіоелектронної боротьби.




У липні 2020 року турецьку авіаційну базу Аль-Ватія в Лівії атакували невідомі літаки / Фото: aa.com.tr

Як відмічає автор, Туреччина наразі має в своєму арсеналі обмежену кількість зенітно-ракетних систем класу "земля-повітря" середнього радіусу дії, а вітчизняна система Hisar ще на шляху її доведення до повної експлуатаційної спроможності. "Таким чином, модернізовані ЗРК С-125 можуть допомогти турецьким військовим планувальникам заповнити цю діру у протиповітряній обороні військ", - робить висновок автор матеріалу.

Випробування турецької вітчизняної системи протиповітряної оборони Hisar-A в комплексі оборонної промисловості в центральній турецькій провінції Аксарай, 12 жовтня 2019 р / Фото: DHA

По-друге, Туреччина може використовувати модернізовані Україною С-125 як частину майбутньої конфігурації ЗРК С-400, що раніше було закуплено в РФ. Факт проведення в чорноморському місті Сіноп випробування цих систем може говорити про те, що незабаром С-400 можуть бути прийняті на озброєння ЗС Туреччини. Автор не виключив велику ймовірність того, що за допомогою української оборонної технологічної та промислової бази Анкара захоче мати можливість використовувати С-125 та С-400, що побудовані з опорою на радянсько-російську філософію проектування, спільно в багатошаровій архітектурі системи ППО.

ЗРК С-400 поблизу Анкари, липень 2019

Автор також звертає увагу, що зростаючі оборонні зв'язки між Києвом та Анкарою висвітлюють деякі помітні геополітичні реалії. На його думку, наразі "Туреччина виконує унікальний стратегічно-військовий порядок денний, який уникає простої класифікації". А саме, турецька адміністрація підписала з Україною всебічну угоду про оборонне співробітництво, одночасно здійснивши випробувальний запуск систем ЗРК С-400, які вона раніше придбала у Росі. Таким чином, Туреччина є єдиним членом НАТО, що закупив у РФ систему стратегічних озброєнь, хоча ця країна водночас розвинула надзвичайно тісні оборонні зв'язки з Україною після незаконної анексії Криму Росією.

Для РФ продаж Туреччині С-400 стало важливим елементом міжнародної гри

Автор, відзначає, що в даному випадку Туреччина керується лише власними стратегічними інтересами. "Насправді оборонно-технологічній та промисловій базі Туреччини вже давно було вигідно змішувати партнерські відносини між НАТО та іншими країнами - насамперед із Південною Кореєю та Ізраїлем - коли йдеться про прибуткові передачі технологій та можливості спільного виробництва. Україна має стати ще одним важливим партнером цього типу, але з додатковою політично-військовою цінністю допомогти Туреччині врівноважити Росію в Чорному морі" – констатує експерт.

Слід зазначити, що автором матеріалу є доктор Кан Касапоглу (Can Kasapoglu) - директор оборонної та безпекової програми в стамбульському аналітичному центрі EDAM та співробітник німецького науково-дослідного інституту SWP. Доктор Касапоглу отримав магітрську ступінь у Турецькій військовій академії, а також ступінь доктора філософських наук у Турецькому військовому коледжі. Доктор Кан Касапоглу також був науковим співробітником в Оборонному коледжі НАТО в Римі (в рамках програми (EISD) та запрошеним вченим Центру передового досвіду кіберзахисту НАТО в Таллінні.

Компанія "Укрспецекспорт" успішно та вчасно виконала постачання модернізованого ЗРК С-125 в інтересах Туреччини, бойову частину комплексу було відвантажено до 15 вересня 2020 року

Нагадаємо, шо 16 жовтня 2020 року в Стамбулі у присутності Президента України Володимира Зеленського та Президента Турецької Республіки Реджепа Таїпа Ердогана було підписано низку двосторонніх документів. Україна та Туреччина мають намір започаткувати й імплементувати спільні проекти з будівництва бойових кораблів, БПЛА та всіх видів турбінних двигунів.

Україна та Туреччина планують спільно будувати бойові кораблі, БПЛА та турбіни

Читайте також: Як Туреччина з допомогою України створює зброю майбутнього

Раніше Defense Express писав, що українська команда з таких відомих підприємств, як Київське державне конструкторське бюро "Луч" і приватні підприємства "Радіонікс» і "Рамзай", взялася за спільну модернізацію ЗРК "Печора".

За кілька років цей стихійно виниклий консорціум досяг абсолютно несподіваних результатів. Зокрема, якщо комплекс «Печора» мав максимальну дальність ураження повітряної цілі 17,8 км, а за допомогою попередніх версій модернізації дальність ураження повітряних цілей була збільшена до 33 км, то нинішня команда змогла досягти дальності ураження до 45 км.

В Україні зроблено технологічний ривок у створенні нових оптичних головок самонаведення, які можуть конкурувати з кращими закордонними аналогами. Це відкриває нашій країни реальні перспективи для нових систем озброєнь, включно з високоточними ракетами класу "повітря-повітря", "земля-повітря" та "земля-земля"

При цьому, як зазначають розробники, якщо спочатку використовувалася напівактивна головка наведення, фактично ідентична вироблюваним у Києві на заводі "Артем", які застосовувалися для комплектації авіаційних ракет «повітря-повітря» Р-27, то нині "Радіоніксу" вдалося створити активну головку самонаведення.

Для досягнення дальності ураження цілі до 45 км була проведена модернізація окремих пристроїв і впроваджені нові цілісні системи в елементи комплексу.

Читайте також: Нове дихання для ЗРК


Украина и Турция договорились об активизации промышленного сотрудничества и двусторонней торговли

Между украинской и турецкой делегациями состоялись очередные консультации в рамках переговоров по подписанию Соглашения о свободной торговле между странами. Украину представляли первый заместитель премьер-министра - министр экономики Украины Алексей Любченко, заместитель министра экономики Украины - торговый представитель Украины Тарас Качка, а с турецкой стороны - заместитель министра торговли Турецкой Республики Мустафа Тузку.

«Моя основная цель как первого заместителя премьер-министра - министра экономики - стать генеральным менеджером, который объединит усилия всех министерств и органов государственной власти для экономического роста. В настоящее время Правительство Украины реализует ряд мер по возрождению экономика. Мы также хотим переориентировать нашу экономику - экспортировать готовую продукцию вместо сырья. Когда-то такая политика была реализована с переработкой семян подсолнечника, и теперь Украина является лидером по экспорту подсолнечного масла в мире », - сказал Алексей Любченко.

Также, по его словам, в Украине созданы индустриальные парки со всей инфраструктурой для развития бизнеса, приняты законы и постановления, дающие зеленый свет для инвестиций, и определены основные точки экономического роста.

Мустафа Тузку отметил, что Турецкую Республику и Украину связывают прочные политические отношения и стратегическое партнерство. Поэтому следующим шагом должно стать углубление отношений в экономической сфере.

«В последние годы у нас хороший торговый баланс в размере 5 миллиардов долларов США.Благодаря подписанию Соглашения о свободной торговле он может удвоиться до 10 миллиардов долларов США. Турция является одним из крупнейших инвесторов в Украине, и турецкий бизнес видит возможности для инвестиций в возобновляемые источники энергии, фармацевтику и телекоммуникации. Соглашение о свободной торговле является не только гарантией углубления наших экономических отношений, но и стимулом для развития наших экономик », - сказал заместитель министра торговли Турецкой Республики.

В свою очередь Алексей Любченко поблагодарил турецкую сторону за то, что Соглашение рассматривается не только как торговое, но и связанное с производством.«Самое главное для нас - это создание рабочих мест и рост ВВП. Украина открыта для сотрудничества и инвестиций, поэтому украинская сторона приложит усилия для завершения процесса подписания Соглашения о свободной торговле с Турцией», - сказал первый вице-премьер. Министр - министр экономики Украины.

Также в ходе встречи участники обсудили меры по поддержке экономики в период карантинных ограничений, особенности защиты интересов отдельных секторов экономики, переориентацию экспортной политики и многое другое.

Делегация представителей авиационного подразделения Министерства внутренних дел Турецкой Республики посетила компанию «АНТОНОВ»

Участники встречи после переговоров

Турецкая делегация на Ан-178

В период с 29 по 30 сентября 2019 года Компанию АНТОНОВ посетила Делегация представителей авиационных управлений Министерства внутренних дел Турецкой Республики во главе с бригадным генералом - начальником авиационного управления жандармерии и начальником авиации полиции. Отделение.

Первый день визита прошел на Летно-испытательной и опытно-конструкторской базе компании. Во время демонстрационного полета среднего транспортного средства Ан-178 члены делегации убедились в преимуществах этого самолета по сравнению с его аналогами, эксплуатируемыми жандармерией Турецкой Республики.

В ходе визита турецкие гости также посетили производственные мощности предприятия, на которых запущено производство пяти самолетов Ан-178, и осмотрели комплексный тренажер для обучения экипажей самолетов семейства Ан-1Х8.

По итогам визита были проведены переговоры между представителями АНТОНОВА и турецкой делегацией с участием генерального директора ГК «Укроборонпром» г-на Айвараса Абромавичиуса. Стороны обсудили направления сотрудничества.

Культура предпринимательства: экспортные технологии, стратегии и продвижение украинских товаров на рынок Османской империи (конец XIX - начало XX века)

Краткое изложение истории шахтерских съездов на юге России (1908 г.).Н. Ф. фон Дитмар (Ред.). Харьков: М. Зильберберг и сыновья Типография и литография.

Обзор внешней торговли России вдоль европейских и азиатских границ в 1914 году (1915). Петроград.

Чапраз, Х. (2010). Российско-турецкие торговые отношения на рубеже XIX-XX веков. Евразийский международный научно-аналитический журнал. URL: http://www.m-economy.ru/art.php?nArtId=3055

Экспорт продукции горной и горнодобывающей промышленности Юга России (1911 г.).Н. Ф. фон Дитмар (Ред.). Выпуск 1. Харьков: Типография Б. Бенгиса.

Экспорт продукции горной и горнодобывающей промышленности Юга России (1913 г.). Н. Ф. фон Дитмар (Ред.). Выпуск 2. Харьков: Типография Б. Бенгиса.

Экспорт продукции горной и горнодобывающей промышленности Юга России (1913 г.). Н. Ф. фон Дитмар (Ред.). Выпуск 5. Харьков: Типография Б. Бенгиса.

Крутиков В.В. (1992). Украинская буржуазия и экономическая политика царизма в пореформенный период.Днепропетровск: Изд-во ДДУ.

Ле Плей (1806–1882). URL: http://www.annales.org/archives/x/leplay.html

Местные новости (1893 г.). Горный бюллетень, 10, 1538.

Мак Кей, Дж. П. (1970). Пионеры для получения прибыли: иностранное предпринимательство и индустриализация России. 1885–1913 гг. Чикаго, Лондон: Издательство Чикагского университета.

О состоянии сельского хозяйства в 1907-1912 годах // Российский государственный исторический архив.Санкт-Петербург), ф. 395, указ. 1, д. 2431.

Петиции XX Горного съезда Юга России (1896 г.). Горная брошюра, 15, 2633–2634.

Пилипенко, О. (2007). Украина во внешнеэкономических связях Российской империи со странами Ближнего и Дальнего Востока в первые десятилетия ХХ века. Украина ХХ века: культура, идеология, политика, 12, 119–133.

Материалы XXVII съезда горняков Юга России (1903 г.).Т. 1. Харьков: М. Зильберберг и сыновья Типография и литография.

Материалы XXXIV горного съезда Юга России (1910 г.). Т. 1. Харьков: Типография Б. Бенгиса.

Материалы XXXV съезда горняков Юга России (1911 г.). Т. 2. Харьков: Типография Б. Бенгиса.

Путткамер, Дж. В. (1996). Fabrikgesetzgebung in Russland vor 1905: Regierung und Unternehmerschaft beim Ausgleichihrer Interessen in ein ervorkon stitutionellen Ordnung.Кёльн; Веймар; Wien.

Отчет председателя Срочного съезда горняков Юга России горного инженера И. И. Зеленцова (1903 г.). Харьков: М. Зильберберг и сыновья Типография и литография.

Отчет комиссии XXIX горного съезда Юга России по девятому вопросу повестки дня: «О развитии отечественного судостроения и торгового мореплавания в связи с развитием угольной и черной металлургии» (1905 г.). ЯВЛЯЕТСЯ.Каннегиссер (ред.). Харьков: Коммерческая типография.

Постановления Срочного съезда горняков Юга России, состоявшегося в Харькове 15-23 января 1902 (1902). Горный ведомость, 3, 5445–5447.

Шандра И. (2020). Торгово-промышленная статистика представительных организаций правительства Украины (вторая половина XIX - начало XX века). Украинский исторический журнал, 3, 134–144.

Шандра И. О. (2012). Харьковская угольная и железная биржа (1902-1917).История и география: Сборник научных статей, 43, 157–162.

Статистический ежегодник за 1912 год (Совет промышленных и торговых конгрессов) (1913 год). Часть 3. Торговля. Транспортные маршруты. Санкт-Петербург.

Украина и Турция: новые возможности сотрудничества. URL: https://www.cci.zp.ua/presscentr4/novosti4/6128-ukrajina-turechchina-novi-mozhlivosti-dlya-spivpratsi

Укринформ: Украинско-турецкий бизнес-форум стал крупнейшим в истории двух стран - Президент ТТП.URL: https: // www.ukrinform. ua / rubric-economy / 2868850-ukrainskotureckij-biznesforum-stav-najbilsim-v-istorii-dvoh-krain-prezident-tpp.


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *