Буча киевская область – Купить дом-дачу Буча, Киевская область, недорого — Продажа домов, дач, коттеджей без посредников — BN.ua — Сайт недвижимости Киева и Киевской области — Вторичный рынок жилья, новостройки от застройщика без посредников, продажа квартир, офисов, домов, участков.
- Комментариев к записи Буча киевская область – Купить дом-дачу Буча, Киевская область, недорого — Продажа домов, дач, коттеджей без посредников — BN.ua — Сайт недвижимости Киева и Киевской области — Вторичный рынок жилья, новостройки от застройщика без посредников, продажа квартир, офисов, домов, участков. нет
- Советы абитуриенту
недвижимость, инфраструктура, транспорт, фото, видео
Буча: лесной мегаполис
Расположение: 10 км. к северо-западу от Киева
Население: 32 тыс. человек
Автотрассы: М07 Киев-Ковель (варшавская)
Железная дорога: станции Буча, Лесная Буча и Стеклозавод
историческая справка
Город возник в самом конце XIX в. как привокзальный посёлок около станции Буча на недавно построенной Киево-Ковельской железной дороге. Благодаря близости железной дороги и живописным лесным ландшафтам Буча быстро набрала популярность среди киевских дачников. Самым знаменитым дачником Бучи был писатель Михаил Булгаков, который любил отдыхать здесь летом со своей семьёй.
Буча, пожалуй, самый «несовковый» из киевских пригородов. Современная её планировка во многом повторяет дачные кварталы столетней давности. Со всех сторон городок окружён лесами, много деревьев и в самой Буче: при строительстве новых домов их старались максимально сохранять. Свежий воздух, жизнь на природе – по мнению местных жителей, это главные достоинства Бучи.
Недвижимость
Буча – город молодых семей. Прежде всего, это связано с обширным предложением бюджетного жилья. На первичном рынке стоимость однокомнатных квартир – в районе $18-20 тыс., хорошую двухкомнатную можно купить за $25 тыс. Стремительно разрастаются кварталы нового жилья.
Впрочем, Бучу нельзя назвать бюджетным городом: по данным портала ЛУН.ua., в среднем 1 кв. м. жилья в строящемся доме стоит 10,5 тыс. грн. – это чуть ниже средней цены по пригородам Киева. Популярностью пользуются дуплексы (частные дома на два владельца) и таунхаусы. Готовый дуплекс с документами площадью 132 кв.м. и 3 сотками земли продаётся за $50 тыс., но можно найти и дешевле. Таунхаусы бывают и за $30 тыс.
$18-20тыс
$25тыс
$50тыс
$30тыс
Инфраструктура
С этим в Буче проблемы. Новое жильё в городе появляется целыми микрорайонами, этажность домов растёт – чего не скажешь о школах, садиках и больницах. В Буче 5 детских садиков и 6 школ – этого крайне мало для стремительно растущего населения. Учёба в 2,5 смены, 35 детей в классе, продлёнка только для первоклашек из-за нехватки кабинетов – таковы реалии школьного образования в городке. Улучшить ситуацию может строящаяся гимназия; некоторые новые микрорайоны изначально проектируются с детскими садами.
С торгово-развлекательными центрами проще. Два крупнейших ТРЦ – «Модуль» на варшавке и «Пассаж» около ж/д вокзала. В «Модуле» есть продуктовый супермаркет «ЕКО-маркет», строительный гипермаркет «Новая Линия», супермаркет электроники Comfy, а также кафе и магазины. В «Пассаже» – «ЕКО-маркет», «Космо», магазины одежды.
Тихие лесные улочки хранят дух тех времён, когда семья Булгаковых и их соседи-дачники играли здесь в любительском театре и устраивали гуляния с «детскими играми и забавами, воздушным шаром, декламацией и танцами при оркестре военной музыки».
Правда, материально этот дух не подкреплён: дача Булгаковых сгорела ещё в 1919-м, на её месте стоит памятный знак. Усадьба Штамма, советника правления Киево-Ковельской железной дороги, находится в полуразрушенном состоянии. От «той Бучи» сохранилось разве что нарядное здание вокзала и паровозная колонка. Зато в центре городка есть уютная пешеходная аллея с современными скульптурами, а на окраине – городской парк в английском стиле, созданный в 2011 году. В парке есть озёра и фонтаны, велодорожки и клумбы, современные скульптуры и инсталляции, мини-зоопарк и детский городок – всё перечислять долго, достаточно сказать, что на прогулку сюда приезжают даже жители Киева.
prigorod.vgorode.ua
Обычные объявленияНайдено 2 619 объявлений Найдено 2 619 объявленийХотите продавать быстрее? Узнать как | |||||
| |||||
| |||||
| |||||
| |||||
| |||||
| |||||
| |||||
| |||||
| |||||
| |||||
| |||||
|
www.olx.ua
Буча, Київська область – докладна інформація про місто
Буча, Київська область
Буча, Київська область – місто обласного значення. Назва міста походить від назви однойменної річки, яка протікає поблизу.
- Населення – 31866 (на 1 лютого 2016 року)
- Площа – 26,57 км²
- День міста – 13 вересня
- Поштові індекси – 08292-08294 →
- Телефонний код – +380-4597
- Назва мешканців – буча́нець, буча́нка, буча́нці
- Відстань до Києва – 30 км
- Координати – 50⁰ 32′ 47″ пн. ш. 30⁰ 14′ 06″ сх. д.
- Автомобільний код – АІ, КІ / 10
- Рік заснування Бучі – 1901 рік
- Отримання статусу міста обласного значення – 2007 рік
Символіка міста
Прапор і Герб міста Буча був затверджений 23 жовтня 2001 року.
Прапор міста складається з трьох кольорів: зеленого, який символізує Лісову Бучу, жовтого – Степову Бучу та білого, який символізує залізничну дорогу, яка розділяє ці частини міста.
Герб міста має форму щита темно зеленого кольору, на якому зображений головний елемент – родове дерево селища, гілки якого символізують села Яблуньку, Мельники, Лісову Бучу та Ястремщину, які були об’єднані та дали основу сучасному місту Буча, а міцне коріння – залізничну дорогу.
Географія
Місто Буча знаходиться у 25 кілометрах на захід від Києва та розташоване між невеликими річками Буча та Рокач, які є лівими притоками річки Ірпінь.
Межує Буча з селищами Ворзель та Гостомель, містом Ірпінь та селами Михайлівка-Рубежівка та Блиставиця.
Через місто пролягає автошлях міжнародного значення Київ – Ковель та залізнична дорога Київ – Коростень.
Історично місто розділено на такі частини: Баланівка, Лісова Буча (Бучанка), Мельники, Склозавод, Яблунька, Ястремщина.
Більш детальну інформацію ви можете знайти на сторінці «Карта Бучі» та у розділі «Довідник».
Історія
Не дивлячись на те, що згадки про селищє Буча були тільки з 1630-го року, воно існувало й раніше. Найбільший розвиток місто здобуло після будівництва залізниці. У період ХХ сторіччя розвиток йшов не дуже швидко, але вже на початку наступного сторіччя вдалося офіційно отримати статус міста і розбудувати сучасну інфраструктуру. Подробиці у нашій статті «Iсторія міста Буча».
Походження назви
За основною версією місто Буча отримало своє ім’я від однойменної річки, яка протікає поряд, але існує ще одна легенда походження назви, про яку ви можете дізнатися з нашої статті «Походження назви міста Буча».
- Українські: Ковель, Тячів, м. Білгород-Дністровський
- Польські: Тушин, Ярошин, Ясло
- Угорські: Буча
- Французькі: Понт-де-Шер’ю
- Італійські: Оспадоллето
- Литовські: Паланга
mybucha.com.ua
Буча | Київська область | Україна — mistaUA
Буча – місто (з 1 січня 2007) обласного значення в Україні, Київської області. До 2007 року Буча була селищем міського типу та була в підпорядкуванні Ірпінської міської ради.Перша письмова згадка про поселення на території сучасної Бучі припадає на 1630 рік. Вона стосується села Яблунька, яке на той час належало шляхтичу Ю. Лясоті. Дещо більше інформації про Яблуньку вже у XIX столітті. У 1868 році польський поміщик С. Саратовський збудував неподалік села цегельню, а незабаром ще один багатій – Соколовський – відкрив шкіряний завод і водяний млин на річці Буча. До речі, цегли на заводі Саратовського виробляли майже 1,5 мільйона штук і возили її до Києва.
1897 року управитель маєтку поміщика Саратовського Г.Лясковський спорудив перший будинок на території нинішньої Бучі, який зберігся і донині на вулиці Водопровідній. А через рік розпочалося будівництво Києво-Ковельської залізниці (на її спорудженні наполягали військові). Ціни на землю вздовж залізниці почали зростати, і поміщики стали продавати її невеличкими ділянками.
Територія сучасної Бучі, яка завдячує своєю назвою однойменній річці, швидко заселялася. І вже навесні 1902 року її жителі з радістю зустрічали перший потяг з Києва. 1913-го року в селищі вже налічувалося близько 400 будинків на 9-ти вулицях.
Цілюща природа соснового лісу, чисте повітря, здоровий клімат вилікували багатьох людей. Буча – серед населених пунктів віднесених до курортних (до 1996 року на території селища були розташовані та працювали понад 20 оздоровчих таборів). Але вони почали занепадати після того, як Буча перенесла Чорнобильську трагедію та отримала статус зони посиленого радіоекологічного контролю за соціально-економічним фактором.
З початку ХХ століття Буча набула слави гарного місця відпочинку та оздоровлення. Багато знаменитих людей придбали або побудували в селищі свої дачі. Тут вони творили: писали картини, вірші, художні і музичні твори. Це актриса М.Інсарова, художник, педагог і критик М. Мурашко, композитор Л. Ревуцький та багато інших.
Чоловік Інсарової адвокат Неметті перетворив дачу, яку подарував дружині, у райський куточок із садом і маленькими озерцями (збереглися лише їх залишки). Садиба Мурашка також знищена, залишився лише сад, на території якого побудована і функціонує обласна школа інтернат для дітей-сиріт.
1904 року з Петербурга до Києва переїхав Євген Патон і купив заміську дачу в Бучі. До 70-х років тут улітку відпочивала його родина. Потім згідно з рішенням директора Інституту електрозварювання дачу передали науковцям (зараз там міська влада планує розмістити музей історії Бучі).
Із селищем Буча пов’язаний і період життя видатного письменника Михайла Булгакова. Ще 1900 року його батько купив тут у поміщика Красовського дві десятини землі і збудував дачу. Взимку 1918 будинок згорів. Але бучанці пам’ятають про Булгакова. 1991 року на честь 100-річчя з дня народження письменника на місці садиби був відкритий пам’ятний знак Михайлові Булгакову.
Саме в Бучі відбувся як медик видатний науковець, знаний в усьому світі лікар, професор, гідропат В.Камінський. За його рецептами, викладеними в праці „Друг здоров’я”, лікуються й нині. Професор широко застосовував на практиці лікувальні можливості природи і повернув здоров’я тисячам людей.
До Бучі приїжджали на відпочинок, жили і творили Марія Заньковецька, Максим.Рильський, Володимир Сосюра, Дмитро Луценко, Зоя Гайдай та багато-багато інших митців і науковців, яких приваблювала красива природа селища. Нині бучанці увічнили їхню пам’ять у назвах вулиць.
Сьогодення Бучі складне і водночас цікаве.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про віднесення селища міського типу Буча Ірпінської міської ради Київської області до категорії міст обласного значення» за №3434-IV від 09.02.2006р. Буча набула статусу міста.
У Бучі мешкає близько 30 тисяч чоловік. Коли Буча була селище, то вважалась найбільшим за кількістю населення селищем України.
Нині Буча – великий сучасний масив багатоповерхових будинків і значний приватний сектор. У місті діє п’ять шкіл, одна з яких перша в області українська гімназія, інтернат для дітей-сиріт, 6 дитячих садочків, сучасно облаштована школа мистецтв, 4 бібліотеки, три будинки культури, лікарня, поліклініка, три оздоровчі заклади, які поступово відновлюють свою роботу.
Справжнім подарунком до сторіччя Бучі, яке вона відзначала 2001 року, став сучасний стадіон на 2,5 тисячі місць. Декілька років тому у місті був реконструйований кінотеатр «Акваріус», відкрилася велика кількість нових магазинів, серед яких є й супермаркети.
Статус міста приніс і багато проблем місцевій владі. Розподіл владних функцій між двома містами обласного значення Ірпенем і Бучею не завжди проходив і проходить гладко. Але переважна частина бучанців вважає, що такий собі місцевий суверенітет пішов на користь Бучі. Вона тепер сама розпоряджається своїм місцевим бюджетом і не чекає подачок від Ірпеня на благоустрій чи що інше. Це відобразилося на вигляді міста. Воно стало охайнішим і чистішим. А новобудови з новими дитячими і спортивними майданчиками стали певною окрасою міста.
У Бучі стало традицією відзначати державні та релігійні свята в центрі на новій Київській площі. Гості, які приїжджають у такі дні до Бучі, зазначають, що свята бучанці відзначають як одна велика родина. Хоча згуртувати спільноту, яка приїхала сюди жити з різних куточків колишнього СРСР, дуже непросто. Адже традиції виробляються роками.
Але Буча вже має немало традицій, які вона підживлює і пестить, як молодий яблуневий сад. І цей сад уже не просто квітне, а й щороку дарує свої соковиті плоди.
mistaua.com
Буча | Киевская область | Украина — mistaUA
Буча – місто (з 1 січня 2007) обласного значення в Україні, Київської області. До 2007 року Буча була селищем міського типу та була в підпорядкуванні Ірпінської міської ради.Перша письмова згадка про поселення на території сучасної Бучі припадає на 1630 рік. Вона стосується села Яблунька, яке на той час належало шляхтичу Ю. Лясоті. Дещо більше інформації про Яблуньку вже у XIX столітті. У 1868 році польський поміщик С. Саратовський збудував неподалік села цегельню, а незабаром ще один багатій – Соколовський – відкрив шкіряний завод і водяний млин на річці Буча. До речі, цегли на заводі Саратовського виробляли майже 1,5 мільйона штук і возили її до Києва.
1897 року управитель маєтку поміщика Саратовського Г.Лясковський спорудив перший будинок на території нинішньої Бучі, який зберігся і донині на вулиці Водопровідній. А через рік розпочалося будівництво Києво-Ковельської залізниці (на її спорудженні наполягали військові). Ціни на землю вздовж залізниці почали зростати, і поміщики стали продавати її невеличкими ділянками.
Територія сучасної Бучі, яка завдячує своєю назвою однойменній річці, швидко заселялася. І вже навесні 1902 року її жителі з радістю зустрічали перший потяг з Києва. 1913-го року в селищі вже налічувалося близько 400 будинків на 9-ти вулицях.
Цілюща природа соснового лісу, чисте повітря, здоровий клімат вилікували багатьох людей. Буча – серед населених пунктів віднесених до курортних (до 1996 року на території селища були розташовані та працювали понад 20 оздоровчих таборів). Але вони почали занепадати після того, як Буча перенесла Чорнобильську трагедію та отримала статус зони посиленого радіоекологічного контролю за соціально-економічним фактором.
З початку ХХ століття Буча набула слави гарного місця відпочинку та оздоровлення. Багато знаменитих людей придбали або побудували в селищі свої дачі. Тут вони творили: писали картини, вірші, художні і музичні твори. Це актриса М.Інсарова, художник, педагог і критик М. Мурашко, композитор Л. Ревуцький та багато інших.
Чоловік Інсарової адвокат Неметті перетворив дачу, яку подарував дружині, у райський куточок із садом і маленькими озерцями (збереглися лише їх залишки). Садиба Мурашка також знищена, залишився лише сад, на території якого побудована і функціонує обласна школа інтернат для дітей-сиріт.
1904 року з Петербурга до Києва переїхав Євген Патон і купив заміську дачу в Бучі. До 70-х років тут улітку відпочивала його родина. Потім згідно з рішенням директора Інституту електрозварювання дачу передали науковцям (зараз там міська влада планує розмістити музей історії Бучі).
Із селищем Буча пов’язаний і період життя видатного письменника Михайла Булгакова. Ще 1900 року його батько купив тут у поміщика Красовського дві десятини землі і збудував дачу. Взимку 1918 будинок згорів. Але бучанці пам’ятають про Булгакова. 1991 року на честь 100-річчя з дня народження письменника на місці садиби був відкритий пам’ятний знак Михайлові Булгакову.
Саме в Бучі відбувся як медик видатний науковець, знаний в усьому світі лікар, професор, гідропат В.Камінський. За його рецептами, викладеними в праці „Друг здоров’я”, лікуються й нині. Професор широко застосовував на практиці лікувальні можливості природи і повернув здоров’я тисячам людей.
До Бучі приїжджали на відпочинок, жили і творили Марія Заньковецька, Максим.Рильський, Володимир Сосюра, Дмитро Луценко, Зоя Гайдай та багато-багато інших митців і науковців, яких приваблювала красива природа селища. Нині бучанці увічнили їхню пам’ять у назвах вулиць.
Сьогодення Бучі складне і водночас цікаве.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про віднесення селища міського типу Буча Ірпінської міської ради Київської області до категорії міст обласного значення» за №3434-IV від 09.02.2006р. Буча набула статусу міста.
У Бучі мешкає близько 30 тисяч чоловік. Коли Буча була селище, то вважалась найбільшим за кількістю населення селищем України.
Нині Буча – великий сучасний масив багатоповерхових будинків і значний приватний сектор. У місті діє п’ять шкіл, одна з яких перша в області українська гімназія, інтернат для дітей-сиріт, 6 дитячих садочків, сучасно облаштована школа мистецтв, 4 бібліотеки, три будинки культури, лікарня, поліклініка, три оздоровчі заклади, які поступово відновлюють свою роботу.
Справжнім подарунком до сторіччя Бучі, яке вона відзначала 2001 року, став сучасний стадіон на 2,5 тисячі місць. Декілька років тому у місті був реконструйований кінотеатр «Акваріус», відкрилася велика кількість нових магазинів, серед яких є й супермаркети.
Статус міста приніс і багато проблем місцевій владі. Розподіл владних функцій між двома містами обласного значення Ірпенем і Бучею не завжди проходив і проходить гладко. Але переважна частина бучанців вважає, що такий собі місцевий суверенітет пішов на користь Бучі. Вона тепер сама розпоряджається своїм місцевим бюджетом і не чекає подачок від Ірпеня на благоустрій чи що інше. Це відобразилося на вигляді міста. Воно стало охайнішим і чистішим. А новобудови з новими дитячими і спортивними майданчиками стали певною окрасою міста.
У Бучі стало традицією відзначати державні та релігійні свята в центрі на новій Київській площі. Гості, які приїжджають у такі дні до Бучі, зазначають, що свята бучанці відзначають як одна велика родина. Хоча згуртувати спільноту, яка приїхала сюди жити з різних куточків колишнього СРСР, дуже непросто. Адже традиції виробляються роками.
Але Буча вже має немало традицій, які вона підживлює і пестить, як молодий яблуневий сад. І цей сад уже не просто квітне, а й щороку дарує свої соковиті плоди.
mistaua.com
Буча – город областного значения в Киевской области
Буча – до 2007 года, одно из крупнейших поселков Украины. Оно находится между небольшими ричками Бучанкою и Рокач, в 30 км западнее Киева.Территория Бучанской городского совета – 2657 га.
Население города Буча (по состоянию на 12.02.2007 года) – 29986 человек, Из них: мужчин – 13710 тыс., Женщин – 16276 тыс.)
Возраст местного населения:
1 года до 14 лет – 4277;
15 до 19 г. – 1873;
20 до 49 г. – 13500;
50 до 59 г. – 4053;
60 до 85 г. и старше – 6260.
В 2001 году Буча видзначила свой 100-летний юбилей.
Постановление Верховной Рады Украины (№ 3434-IV от 9 февраля 2006года) поселок городского типа Буча присвоен статус города областного значения.
Впервые в письменных источниках Буча упоминается в 1630 году как село Яблонька, что расположилось на левом берегу реки Буча. Принадлежала она польском шляхтичеви Ю. Лясоте, который получил эти земли от графа Потоцкая за героизм на военной службе. Землю обрабатывали местные крестьяне: вирощували рожь, пшеницу, гречиху, овощи. Наприкинци XIX века земли перешли во владение помищикив Красоты-либо, Пиховськогота Сагатовського.
В 1868 году сын Северина Сагатовського построили неподалеку от села Яблонька кирпичный завод, Который в свое время был крупнейшим пидприемством ЭТОГО края. Кирпич производимой очень высокого качества по личным клеймом “Яблонька”. Она была известна не только в Украине, но и за рубежом. А еще на собственные средства ОН построили для детей крестьян школу, где сейчас находится межшкольный учебно-производственный комбинат.
Господин Красовский построили на территории Бучи крахмально-паточный завод, а рядом обустроил два водоем, соединенные шлюзом. Предприятие работает и Нине, а на живописном озерах удовольствием отдыхают жители поселка.
Сам поселок возник как полустанок Буча при строительстве Киево-Ковельский железной дороги в 1898 году и быстро строился, благодаря мальовничий местности вокруг. Здесь любили отдыхать Столичные мещан и интеллигенция. До наших дней сохранились сооружение в стиле лицарського замка – дача советника правления Киево-Ковельский железной Штамма. Не менее изысканных была и дача известного киевского адвоката Неметти и его жены, актрисы Инсарова: среди роскошного сада было создание озеро, где грациозно плавали белые и черные лебеди.
В 1900-м году отец выдающегося писателя Михаила Булгакова, Афанасий, доцент кафедры Киевской духовной академии, купив у г Красовская две десятин земли и сооружений дачу для своей семьи, которая каждое лето прииздила к Буче. Неподалеку от них оселився Известный украинский художник, основатель Киевской школы живописи, Николай Иванович Мурашко. На большой веранде художника собираюсь друзья, соседи, влаштовувались театральные представление.
С благодарностью вспоминают бучанцы врача-гидропатический, Витольда Каминского, Который всю жизнь Пресвятой лечению БОЛЬНЫХ водными процедурами. Сегодня многие известна ЕГО сборник “Друг Здравия”, где собраны рецепты ЛЕЧЕНИЕ водой от различных заболеваний.
С 1904 года в Буче каждое лето видпочивали семьи академика Евгения Патона, выдающегося украинского композитора Льва Ревуцкого. Сегодня местная детская школа искусств носит его имя.
В Разные времена к Буче прииздили Мария Заньковецьката Максим Рыльский, Владимир Сосюра и Игорь Шамо, Другие Выдающиеся люди.
Сегодня Буча – это не только курортный городок. Неповторимый ландшафт и великолепные пейзажи, исторические и памятные места, развита промышленность и многоэтажные жилые массив создают своеобразной синтез далекого прошлого и настоящего.
Буча воспетая в стихах и песнях, нарисованная на полотнах художников. Она является местом, где у человека рождается желание творчества и самореализации не по приказу, а по зову души.
www.zagorodna.com
Обычные объявленияНайдено 2 463 объявлений Найдено 2 463 объявленийХотите продавать быстрее? Узнать как | |||||
| |||||
| |||||
| |||||
| |||||
| |||||
| |||||
| |||||
| |||||
| |||||
| |||||
| |||||
www.olx.ua
