Служба охорони – Государственная служба охраны при МВД Украины — Википедия

Государственная служба охраны при МВД Украины — Википедия

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

Перейти к навигации Перейти к поиску
Государственная служба охраны
  • укр. Державна служба охорони
Общая информация
Страна
  •  Украина
Дата создания 29 октября 1952 года
Предшествующее ведомство Вневедомственная охрана при МВД Украины
Дата упразднения 7 ноября 2015 года
Заменено на Полиция охраны Украины
Руководство деятельностью осуществляет

ru.wikipedia.org

Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ України — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до навігації Перейти до пошуку
Частина інформації у цій статті застаріла. Будь ласка, допоможіть Вікіпедії, оновивши її.
Державна служба охорони при
Міністерстві внутрішніх справ України
Емблема Державної служби охорони
Загальна інформація:
Юрисдикція: охорона квартир, технічний захист
інформації, послуги GPS, швидке
реагування груп захоплення, пультова
охорона, фізична охорона
Дата заснування: 10 серпня 1993

uk.wikipedia.org

Поліція охорони (Національної поліції України) — Вікіпедія

Поліція охорони
 
 
Загальна інформація:
Тип: національна поліція
Юрисдикція:  Україна
Дата заснування: 7 грудня 2015
Відомство-попередник: Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ України (1993–2015)
Девіз: Служити і захищати
Структура:
Голова:  Полковник поліції
Гаврилюк Олександр Васильович
Керівна організація:

uk.wikipedia.org

Государственная служба охраны при МВД Украины

Государственная Служба Охраны
Державна служба охорони
Страна:  Украина
Создана: 29 октября 1952 года
Юрисдикция: МВД
Штаб-квартира:
ул. Малоподвальная, 5, Киев, Украина
Предшествующая
служба:
Вневедомственная охрана при МВД Украины
Руководство
Руководитель: Назаренко Анатолий Николаевич

Государственная Служба Охраны при МВД Украины (укр. Державна Служба Охорони) — структурное подразделение МВД Украины, предоставляющее услуги по охране объектов всех форм собственности, а также квартир и других мест хранения личного имущества граждан.

История

1920 – 1991

14 сентября 1920 года Совет Народных Комиссаров Украинской Советской Социалистической Республики утвердил положение о Рабоче-крестьянской милиции, ее организационной структуре и функциях.

В это время охрану социалистической собственности обеспечивала промышленная милиция, охранявшая фабрики, заводы, склады, cсыпные пункты, торговые и другие предприятия, однако в апреле 1921 года по распоряжению Народного Комиссариата внутренних дел она была упразднена, а ее функции были переданы общей милиции.

31 марта 1922 года СНК УССР принял постановление «Об организации из милиционеров охраны заводов, фабрик, совхозов и др …». Отныне охрана государственной промышленности возлагалась на специальные отряды промышленной милиции, которые комплектовались ведомствами и учреждениями самостоятельно и находились под наблюдением милиции, которая вооружала их, инструктировала и контролировала.

В этом же году Главмилицией УССР была разработана инструкция о артели сторожей. Создаются Управление сторожевой охраны при Советах народных и крестьянских депутатов и Артель сторожевой охраны кооперации инвалидов.

Организация государственной собственности возлагалась на руководителей предприятий и осуществлялась ведомственной охраной. Все эти виды охраны были разрознены, дорого стоили и не были связаны с органами внутренних дел. Такое положение продолжалось почти 30 лет.

29 октября 1952 года постановлением Совета Министров СССР № 4633-1835 «Об использовании в промышленности, строительстве и других отраслях народного хозяйства работников, высвобождающихся из охраны, и мерах по улучшению дела организации охраны хозяйственных объектов министерств и ведомств» создана вневедомственная наружная сторожевая охрана (ВНСО) при органах Министерства внутренних дел. В подчинение органов внутренних дел были переданы сторожевые бригады, охранявшие торговые и хозяйственные объекты различного ведомственного подчинения.

В конце 1958 года общая численность подразделений вневедомственной охраны МВД УССР составляла 17,7 тыс. сотрудников, под охраной ОВО находилось более 37 тысяч объектов.

Постановлением Совета Министров СССР от 2 января 1959 № 93-42 «Об упорядочении охраны предприятий, организаций и учреждений» создано два вида охраны:

  • Военизированная — для охраны особо важных и режимных объектов,
  • сторожевая — для охраны всех других объектов.

В марте 1965 года постановлением СМ РСФСР № 305-15 вневедомственная наружная сторожевая охрана была переименована во вневедомственную охрану при органах внутренних дел.

В 1966 году было принято «Положение о вневедомственной охране при органах милиции Украинской ССР» (действовавшее до 1993 года).

В дальнейшем были осуществлены мероприятия по дальнейшему совершенствованию вневедомственной охраны путем расширения использования технических средств (охранной и пожарной сигнализации), замены сторожевой охраны на обходных постах работниками милиции, организации охраны объектов автомотопатрульными нарядами милиции, дальнейшего развития централизованной охраны.

В мае 1967 года в более чем 100 городах УССР сторожевые бригады были переформированы в сторожевые участки, в результате 2400 бригадиров и сторожей обходных постов сменили 1500 младших инспекторов милиции.

Также, в 1967 году были введены должности начальников пунктов централизованной охраны.

В декабре 1971 года 15 000 сторожей обходных постов были заменены на 6 тыс. сотрудников ночной милиции. В это время вневедомственная охрана МВД УССР насчитывала свыше 112 тысяч сотрудников, которые охраняли более 64 тысяч объектов с помощью 62 пунктов централизованной охраны и 164 пунктов централизованного наблюдения.

Были созданы мобильные подразделения вневедомственной охраны, способные решать сложные оперативные задачи по предупреждению краж и охране общественного порядка. В 1973 году произошло объединение госбюджетной и ночной милиции, образовано 102 дивизионов и 109 взводов.

Приказом МВД УССР № 297 от 30.09.1990 года Управление вневедомственной охраны при МВД УССР получило статус Главного управления.

после 1991 года

Проверить нейтральность.

На странице обсуждения должны быть подробности.

10 августа 1993 года Постановлением Кабинета Министров Украины № 615 на базе подразделений вневедомственной охраны при органах внутренних дел создана Государственная служба охраны при МВД Украины

[1], которая действует на основе самофинансирования.

На нее возложена охрана государственных особо важных объектов, выполнение обязанностей правоохранительной Государственной службы и комплекс платных охранных услуг, на которые сложился спрос в рыночных условиях. В течение 1994—1996 годов ГУГСО решается комплекс кадровых, юридических, технических, финансовых, хозяйственных и других вопросов, разрабатываются и внедряются в жизнь директивные направления дальнейшего развития службы охраны, в том числе совершенствование управления и разработка нормативной базы, укрепление экономического положения, технического перевооружения и обеспечения надежности охраны, улучшения материально-технического обеспечения и совершенствования работы с кадрами.

Во исполнение Концепции развития Государственной службы охраны при МВД Украины, в последующие годы проводится работа по совершенствованию и повышению эффективности служебно-хозяйственной деятельности подразделений

ГСО в рыночных условиях, повышение их конкурентоспособности на рынке охранных услуг.

Проводится работа по созданию службы маркетинга, службы инкассации, создаются акционерные общества «Украинская охранно-страховая компания» и «Охрана — Комплекс», производятся организационные и практические мероприятия по высвобождению работников милиции охраны от выполнения несвойственных задач, реорганизации военизированной и сторожевой охраны ГСО в подразделения гражданской охраны «Варта» и «Защита», создано Управление лицензирования и сертификации технических засобивохоронноита охранно-пожарной сигнализации. Дальнейшее развитие получают Училища профессиональной подготовки и учебные центры по общим одноразовым наполнением около 600 мест, разрабатываются и внедряются новые приборы и системы охранно-пожарной сигнализации, в том числе систем радиомониторинга и быстрого поиска автотранспортных средств.

Несмотря на экономическую нестабильность, социальное напряжение в обществе, ГСО остается гарантом надежной охраны. В 1999 году подразделениями охраны обеспечена охрана почти 61 тыс. объектов и 66 тыс. квартир граждан при коэффициенте надежности 99,6 процента.

Главным управлением Государственной службы охраны и подчиненными ему подразделениями течение 2000—2001 годов продолжается работа по выполнению требований Президента Украины, Кабинета Министров Украины, коллегии МВД Украины по вопросам усиления борьбы с преступностью и охраны общественного порядка, дальнейшему совершенствованию охраны объектов всех форм собственности, а коэффициент надежности охраны составляет 99,8 %.

Обеспечена охрана около 51 тыс. объектов и 56 тыс. квартир граждан, 1500 дач и частных домов, других помещений — около 770. За 9 месяцев 2001 года предотвращено 1508 краж из объектов, а также 75 краж из квартир. Работниками милиции охраны задержан 230,5 тыс. человек за административные правонарушения, в том числе за мелкие кражи-28, 8 тыс. человек, при этом изъято ценностей на 270 тыс. грв.

Современное состояние

Государственная служба охраны при МВД Украины (ГСО) предоставляет полный комплекс охранных услуг. Под охраной ГСО — почти 100 тыс. объектов и более 100 тыс. квартир граждан. Под защитой Службы квартиры, офисы, магазины, крупные торговые центры, важные стратегические объекты, дачные дома и т.д. В арсенале ГСО новейшая техника, современное оружие, скоростные авто — все, что помогает ее сотрудникам еще эффективнее следить спокойствие и благополучие соотечественников.

Услуги ГСО при МВД Украины

  • Охрана квартир
  • Техническая защита информации
  • Услуги GPS
  • Быстрое реагирование групп захвата
  • Пультовая охрана
  • Физическая охрана
  • Инкассация

Примечания

  1. Постанова Кабінета Міністрів України від 10 серпня 1993 р. № 615 “Про заходи щодо вдосконалення охорони об’єктів державної та інших форм власності”

Ссылки

dic.academic.ru

Государственная служба охраны при МВД Украины — WiKi

29 октября 1952 года постановлением Совета Министров СССР № 4633-1835 «Об использовании в промышленности, строительстве и других отраслях народного хозяйства работников, высвобождающихся из охраны, и мерах по улучшению дела организации охраны хозяйственных объектов министерств и ведомств» создана вневедомственная наружная сторожевая охрана (ВНСО) при органах Министерства внутренних дел. В подчинение органов внутренних дел были переданы сторожевые бригады, охранявшие торговые и хозяйственные объекты различного ведомственного подчинения.

В конце 1958 года общая численность подразделений вневедомственной охраны МВД УССР составляла 17,7 тыс. сотрудников, под охраной ОВО находилось более 37 тысяч объектов.

Постановлением Совета Министров СССР от 2 января 1959 № 93-42 «Об упорядочении охраны предприятий, организаций и учреждений» создано два вида охраны:

  • Военизированная — для охраны особо важных и режимных объектов,
  • сторожевая — для охраны всех других объектов.

В марте 1965 года постановлением СМ РСФСР № 305-15 вневедомственная наружная сторожевая охрана была переименована во вневедомственную охрану при органах внутренних дел.

В 1966 году было принято «Положение о вневедомственной охране при органах милиции Украинской ССР» (действовавшее до 1993 года).

В дальнейшем были осуществлены мероприятия по дальнейшему совершенствованию вневедомственной охраны путём расширения использования технических средств (охранной и пожарной сигнализации), замены сторожевой охраны на обходных постах работниками милиции, организации охраны объектов автомотопатрульными нарядами милиции, дальнейшего развития централизованной охраны.

В мае 1967 года в более чем 100 городах УССР сторожевые бригады были переформированы в сторожевые участки, в результате 2400 бригадиров и сторожей обходных постов сменили 1500 младших инспекторов милиции.

Также, в 1967 году были введены должности начальников пунктов централизованной охраны.

В декабре 1971 года 15 000 сторожей обходных постов были заменены на 6 тыс. сотрудников ночной милиции. В это время вневедомственная охрана МВД УССР насчитывала свыше 112 тысяч сотрудников, которые охраняли более 64 тысяч объектов с помощью 62 пунктов централизованной охраны и 164 пунктов централизованного наблюдения.

Были созданы мобильные подразделения вневедомственной охраны, способные решать сложные оперативные задачи по предупреждению краж и охране общественного порядка. В 1973 году произошло объединение госбюджетной и ночной милиции, образовано 102 дивизионов и 109 взводов.

Приказом МВД УССР № 297 от 30.09.1990 года Управление вневедомственной охраны при МВД УССР получило статус Главного управления.

10 августа 1993 года Постановлением Кабинета Министров Украины № 615 на базе подразделений вневедомственной охраны при органах внутренних дел создана Государственная служба охраны при МВД Украины[1], которая действует на основе самофинансирования.

К моменту упразднения, ГСО предоставляет полный комплекс охранных услуг. Под охраной ГСО было почти 100 тыс. объектов и более 100 тыс. квартир граждан. Под защитой Службы квартиры, офисы, магазины, крупные торговые центры, важные стратегические объекты, дачные дома и т.д.

7 ноября 2015 года на Украине вступил в силу закон “О Национальной полиции”, в результате чего Государственная служба охраны была упразднена.

ru-wiki.org

Служба охорони громадського порядку

РЕФЕРАТ

на тему:

“Служба охорони громадського порядку”

Служба охорони громадського порядку має складну структуру. До неї входять спеціалізовані та громадські організації, які відповідають за охорону громадського порядку.

Основу міліції громадської безпеки складає служба охорони громадського порядку, до якої входять підрозділи патрульно-посто­вої служби, «Беркут». Патрульно-постова служба здійснює нагляд за виконанням окремими громадянами і посадовими особами правил, що регулюють громадський порядок, з метою запобігання та припи­нення правопорушень, а також притягнення правопорушників до відповідальності. Значну роботу проводять дільничні інспектори міліції, які забезпечують безпеку громадян і громадський порядок на закріплених за ними дільницях. Міліція громадської безпеки орган­ізує роботу спеціальних установ, а саме: приймальників-розподіль­ників для затриманих за бродяжництво та спеціальних приймаль­ників для осіб, підданих адміністративному арешту, забезпечує без­пеку працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. В систему підрозділів цієї міліції входить дозвільна система, до компетенції якої належать пи­тання забезпечення правил виготовлення, реалізації, придбання, збе­рігання, обліку, охорони, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної зброї та інших предметів на об’єктах дозвільної сис­теми, організація роботи щодо ліцензування підприємницької діяль­ності по виробництву, ремонту і реалізації спортивної, мисливської, вогнепальної зброї та ін.

Також громадяни України відповідно до Конституції України ( 254k/96-BP ) мають право створювати в установленому цим Законом порядку громадські об’єднання для участі в охороні громадського порядку, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Державній та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті життя та здоров’я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин.

Громадські формування з охорони громадського порядку можуть бути створені на засадах громадської самодіяльності як зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння міліції, асоціації громадських формувань тощо.

Правовою основою діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку є Конституція України, цей Закон, інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, рішення місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю і адміністративними правопорушеннями, а також положення (статути)цих формувань.

Громадські формування з охорони громадського порядку створюються і діють у взаємодії з правоохоронними органами, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, додержуючись принципів гуманізму, законності, гласності, добровільності, додержання прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, рівноправності членів цих формувань.

Координацію діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку здійснюють відповідно місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Повсякденна (оперативна) діяльність таких формувань організовується, спрямовується і контролюється відповідними органами внутрішніх справ.

Громадські формування з охорони громадського порядку не мають права займатися підприємницькою або іншою діяльністю з метою одержання прибутку.

Використання громадських формувань з охорони громадського порядку України для виконання завдань, не передбачених цим Законом, забороняється.

Громадські формування з охорони громадського порядку створюються на добровільних засадах за місцем роботи, навчання або проживання громадян.

Основними завданнями громадських формувань з охорони громадського порядку є:

1) у сфері охорони громадського порядку:

надання допомоги органам внутрішніх справ у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним проступкам і злочинам;

інформування органів та підрозділів внутрішніх справ про вчинені або ті, що готуються, злочини, місця концентрації злочинних угруповань;

сприяння органам внутрішніх справ у виявленні і розкритті злочинів, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організацій, громадян від злочинних посягань; участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх;

2) у разі виникнення надзвичайних ситуацій:

надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень;

участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку у разі стихійного лиха та інших надзвичайних обставин.

Для виконання завдань, визначених у цьому Законі, громадські формування з охорони громадського порядку та їх члени мають право:

1) брати участь у забезпеченні охорони громадського порядку разом з працівниками міліції, а в сільській місцевості – самостійно шляхом виконання конкретних доручень керівника відповідного органу внутрішніх справ;

2) вживати спільно з працівниками міліції заходів до припинення адміністративних правопорушень і злочинів;

3) представляти і захищати інтереси своїх членів у державних органах та підприємствах, установах, організаціях, навчальних закладах;

4) взаємодіяти з іншими органами громадської самодіяльності, що беруть участь у заходах, спрямованих на:

ведення індивідуально-профілактичної роботи з особами, схильними до вчинення адміністративних правопорушень і злочинів;

надання допомоги у боротьбі із злочинами у сфері економіки, податкового законодавства, а також пияцтвом, наркоманією, порушеннями правил торгівлі та у сфері благоустрою території міст, інших населених пунктів;

охорону природи і пам’яток історії та культури;

забезпечення безпеки дорожнього руху;

5) вносити до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності пропозиції щодо запобігання адміністративним правопорушенням і злочинам, виникненню причин і умов, що сприяють їх вчиненню;

6) підтримувати зв’язки з відповідними громадськими організаціями інших країн з метою обміну досвідом роботи.

Громадські формування з охорони громадського порядку проводять свою діяльність під контролем органів внутрішніх справ шляхом: спільного з працівниками органів внутрішніх справ, патрулювання і виставлення постів на вулицях, майданах, залізничних вокзалах, в аеропортах, морських і річкових портах, у місцях компактного проживання громадян, розташування підприємств, установ, організацій, навчальних закладів; участі в забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення масових заходів, погоджених у випадках, передбачених законом, з виконавчими органами місцевого самоврядування;

Членами громадських формувань з охорони громадського порядку можуть бути громадяни України, які досягли 18-річного віку, виявили бажання брати участь у зміцненні правопорядку та здатні за своїми діловими, моральними якостями і станом здоров’я виконувати на добровільних засадах взяті на себе зобов’язання.

Члени громадських формувань з охорони громадського порядку зобов’язані:

1) брати активну участь в охороні громадського порядку, припиненні адміністративних правопорушень ізлочинів та запобіганні їм;

2) під час виконання обов’язків з охорони громадського порядку мати особисте посвідчення члена громадського формування та нарукавну пов’язку;

3) доставляти в міліцію, штаб громадського формування з охорони громадського порядку або громадський пункт охорони порядку, приміщення виконавчого органу селищної, сільської ради осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, з метою його припинення,якщо вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи порушника, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості скласти його на місті вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим;

4) надавати у межах наданих їм прав допомогу народним депутатам України, представникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування у їх законній діяльності, якщо в цьому їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи цих органів, керівники підприємств, установ, організацій у межах своєї компетенції, а також громадяни сприяють громадським формуванням в охороні громадського порядку.

Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації в установленому порядку розглядають пропозиції громадських формувань щодо поліпшення стану громадського порядку та вживають у межах своєї компетенції відповідних заходів.

Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування спільно з органами внутрішніх справ організовують діяльність громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону шляхом залучення їх членів до проведення патрулювання та інших спільних заходів, проведення інструктажів та оперативного надання відповідної інформації, крім таємної, залучення їх членів до правового навчання та ознайомлення з формами та методами боротьби з правопорушеннями.

Контроль за діяльністю громадських формувань з охорони громадського порядку здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у порядку, встановленому законом.

mirznanii.com

Служба охорони праці

Зазвичай тільки після аварій, нещасних випадків, перевірок і одержання Приписів на усунення недоліків  керівники підприємств займаються розробкою документації підприємства із питань охорони праці. Зроби вони це раніше – уникли б багатьох проблем, у тому числі і нещасних випадків.  Адже в процесі розробки документації визначаєтьcя як порядок виконання робіт, так і відповідальність керівників та виконавців. Насамперед, роботодавець наймає на роботу фахівця по охороні праці для того, щоб

 

– мінімізувати ризики відповідальності роботодавця;

– документація підприємства з питань охорони праці відповідала чинним Законам, нормам і правилам;

– проводилися інструктажі.

 

  Потім все інше – навчання, медогляди, атестація робочих місць, засоби захисту і т.д. – залежить від обсягів коштів на охорону праці – такі реалії.

   

Часто функції фахівця по охороні праці виконуються по сумісництву особами без відповідної підготовки або таких узагалі немає. У результаті – на більшості підприємств немає необхідної документації із питань охорони праці, не говорячи вже про наявність дозволів на початок (продовження) виконання роботи чи експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки, норми та правила попросту ігноруються як керівниками, так і виконавцями…

приклад із життя

 

Проте безпосередню відповідальність  – дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, карну відповідно до Закону – за порушення вимог що до забезпечення безпечних умов праці найманих працівників   з керівників підприємств ніхто не знімав!

    Тому у керівників підприємств виникають проблеми із інспекторами з нагляду за охороною праці.

штрафні санкції

 

 

Управління охороною праці, контроль безпечного виконання робіт на підприємстві здійснюється спеціально створеною Службою охорони праці (СОП), кількісний склад, обов’язки та права якої визначається ст.15 Закону «Про охорону праці» та Типовим положенням. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства(роботодавцю). Служба охорони праці – це узагальнююче поняття. Це може бути  відділ або інший елемент структури управління підприємства. Реально функції Служби охорони праці може виконувати один фахівець. Все залежить від специфіки підприємства.

Докладніше

 

 

Одним із поширених порушень ст.15 Закону «Про охорону праці» та Типового положенням про Службу охорони праці на підприємствах є підпорядкування Служби охорони праці комусь іншому, а не роботодавцю, наприклад, Відділу кадрів (HR). Це нормально для країн, де  на підприємствах  створюється система управління охороною здоров’я й безпеки Health and Safety – там всі проблеми вирішуються через суд!

  А при нашому убогому фінансуванні (по залишковому принципу) Службі охорони праці ще й залишитися без прямої підтримки роботодавця - отримуємо  дещо аморфне, не дієздатне та мало ефективне (для галочки). Робіть висновки…

 

Управління охороною праці й обов’язки роботодавця

 

 

Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити дотримання вимог законодавства про права працівників в області охорони праці.


   З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

  • створює відповідні служби і призначає посадових осіб, що забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов’язки, права й відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їхнє дотримання;

  • розробляє при участі сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів й підвищення існуючого рівня охорони праці;

  • забезпечує виконання необхідних профілактичних мір відповідно до обставин, що змінюються;

  • упроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації й автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід по охороні праці і т.п.;

  • забезпечує належний стан будинків і споруджень, виробничого устаткування, моніторинг за їхнім технологічним станом;
    забезпечує усунення причин, що викликають нещасні випадки, професійні захворювання, і здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями з підсумків розслідування цих причин;

  • організує проведення аудита охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого устаткування, атестацію робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам по охороні праці в порядку і терміни, обумовлені законодавством, і по їхніх підсумках уживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;

  • розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти по охороні праці, що діють у межах підприємства (далі – акти підприємства), і встановлюють правила виконання робіт і поводження працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів по охороні праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативно-правовими актами й актами підприємства по охороні праці;

  • здійснює контроль за дотриманням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного й індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог по охороні праці;

  • організовує пропаганду безпечних методів праці і співробітництво з працівниками в області охорони праці;

  • уживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає в разі потреби професійні аварійно-рятувальні формування при виникненні на підприємстві аварій і нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

 

ст. 13 Закону України “Про охорону праці”

 

 

Обов’язки працівника

 

 

Працівник зобов’язаний:

  • дбати про особисту безпеку і здоров’я,  а також про безпеку і здоров’я  оточуючих  людей  в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

  • знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці,  правила поводження з машинами,  механізмами, устаткуванням та   іншими   засобами   виробництва,    користуватися    засобами колективного та індивідуального захисту;

  • проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе  безпосередню  відповідальність  за  порушення зазначених вимог.

ст. 14 Закону України “Про охорону праці”

 

 

Health & Safety

 

 

    Останнім часом, у зв’язку із приходом міжнародних компаній в Україну, з’явилося й розвивається  таке поняття як Health and Safety Management System, Health and Safety, H&S. Що ж це таке?

   Це система управління охороною здоров’я й безпеки на підприємстві для усунення або мінімізації ризиків, впливу яких можуть зазнати  співробітники й інші зацікавлені сторони в процесі  їх діяльності.

     З огляду на те, як швидко розвивається Health and Safety  в крїнах Європи та північної Америки, з впевненістю можна сказати – подальша інтеграція України в світову економіку приведе до заміни(трансформації) діючої системи охорони праці на нову.

 

   Отже, керівникам підприємств необхідно переглянути організацію охорони праці на своїх підприємствах з врахуванням рекомендацій  із організації Health & Safety. Що це дає?

Докладніше

 

 

 

 

 


про охорону праці  |  документи  |  інструкції  |  health & safety  |  послуги  |  wap  | контакт

www.ot.kiev.ua